Замість 13 районів на Волині можуть з’явитися чотири префектури (ФОТО)

Показати всі

Замість 13 районів на Волині можуть з’явитися чотири префектури (ФОТО)

У жваву дискусію стосовно майбутнього адміністративно поділу Волинської області перейшло обговорення варіантів удосконаленого адміністративно-територіального устрою районного рівня Волинської області, яке відбулося 8 жовтня.

Йдеться, власне, про проект об’єднання районів областей України, внаслідок чого замість 490 теперішніх районів у межах областей мають з’явитися 100-120 повітів, або префектур. Як зауважив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, створення такої моделі адміністративно-територіального устрою є наступним кроком для завершення децентралізації. Зокрема, як пояснив він, до функцій державного урядника, або префекта, який замінить теперішні адміністрації входитиме нагляд за дотриманням, у тому числі місцевими громадами та їх керівниками, законодавства, координація роботи територіальних підрозділів органів виконавчої влади, та координація дій усіх місцевих громад та структур виконавчої влади на випадок екстрених ситуацій.  Відповідно, до такого запланованого нового територіального поділу, зокрема, у Волинській області, замість 13 районів оптимальним варіантом було б утворити 4 повіти.

Щоправда, як повідомив науковий співробітник Інституту регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України Петро Жук, експертами Міністерства розвитку громад та територій України було запропоновано утворити у Волинській області 3 повіти: Луцький (Луцький, Ківерцівський, Горохівський та Рожищенський райони), Володимир-Волинський (Володимир-Волинський, Іваничівський та Локачинський райони), а також Ковельський, який об’єднає усі інші райони Волинської області.

Своєю чергою, при обговоренні утворення на Волині 4 повітів, присутнім було запропоновано два варіанти такого поділу. Так, згідно першого з них,  до слова, запропонованого волинськими експертами, планується окрім Луцького (Луцький, Ківерцівський, Горохівський та Рожищенський райони) та Володимир-Волинського (Володимир-Волинський, Іваничівський та Локачинський райони) утворити Ковельський повіт у межах Ковельського, Турійського, Шацького, Любомльського, Старовижівського і Шацького районів, а Камінь-Каширський, Маневицький та Любешівський район, відповідно, об’єднати у Маневицький повіт. І ще один варіант, залишаючи Луцький та Володимир-Волинський повіти у вищевказаних межах, пропонує об’єднати Камінь-Каширський, Любешівський та Ратнівський райони до Камінь-Каширського повіту, приєднавши Маневицький район до повіту із центром у Ковелі. До слова, останній варіант схвалив як більш правильний  науковий співробітник Інституту регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України Петро Жук.

Щоправда саме цей варіант викликав незадоволення доволі значної частини присутніх. Як висловилася, зокрема, директор ГО «Розвиток Волині» Ірина Колковська, на користь того, що до складу саме Маневицького повіту мають увійти Камінь-Каширський та Любешівський райони вказує той факт, що саме селище Маневичі є найоптимальнішим, з точки зору логістики, центром укрупненого повіту. На користь цього говорить, зокрема, стан економічного розвитку Маневич та зручність транспортного сполучення.

Своєю чергою, голова Ратнівської районної ради Михайло Макарук висловився за те, щоби у межах Волинської області були утворені саме 3 а не 4 повіти. Отож, зауважив він,  об’єднання поліських районів у повіт із центром в Ковелі є цілком оптимальним. На думку Михайла Макарука, оскільки префект виконуватиме, власне, наглядову функцію як представник виконавчої влади, не варто боятися того, те чи інше місто або селище не стане центром. «Кожен хоче бути центром, і це зрозуміло. А, до прикладу, якщо префект не зможе впоратися із діяльністю в межах великого повіту, то хай не береться за цю роботу», – такі міркування висловив Михайло Макарук.

До слова, як зауважили організатори обговорення, головними критеріями об’єднання дрібних районів до повітів є демографічний потенціал регіону, транспортна доступність центру, а також географічна, історична економічна та соціальна спільність територіальних громад, які входять до складу району. При чому адміністративний центр району повинен володіти достатнім економічним і демографічним потенціалом, також передбачається, що він виконував чи може виконувати функції субрегіонального адміністративного центру.

Варто зауважити, що участь в обговоренні взяли, зокрема, голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, та міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков.

     

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *