Показати всі

Правда по-польськи

Потрапила мені на очі польська довідка про моє село Стрільці (Strzelce). Так ось там написано: «Do 1947 r. wieś ukraińska w powiecie chełmskim. W 1943 r. wieś zamieszkiwało 528 Ukraińców, 182 Polaków; na Kolonii: 80 Polaków, 70 Ukraińców [APL, zespół 498, sygn. 139, k. 329]».

У цій інформації українців на добрих кілька сотень зменшено, а поляків у селі було всього 3 сім’ї, які, зрозуміло, не могли складати аж 182 особи. Зовсім не згадуються чехи з Моравії (7 сімей) і 2 чи 3 єврейських сімей. Щодо колонії, то знаю лишень те, що працівників при панському дворі, так званих форналів, у селі не поважали, бо ті “тілько по своїх хатах” розмовляли по-українському, а як виходили на панські роботи, то “пшикали”, себто балакали по-польському.

А далі цікава інтерпретація: я подавав спогади, як поляки нищили наше село в травні 1943 року (як бачимо, до так званої «волинської різанини»). Усе було б гаразд, якби не було інформації про те, хто з відомих осіб (на думку поляків) народився в Стрільцях. А тут:

«1. Jurij Łukaszczuk (1900-1966), dowódca Ukraińskiej Samoobrony na Chełmszczyźnie w okresie II wojny światowej.

2. Josyp Struciuk (1943 r.), prozaik ukraiński, autor powieści z historii ukraińskiej Chełmszczyzny.

Закономірно виникає питання: чи мав право якийсь хлопчина, який народився двома місяцями пізніше трагедії, що відбулася в його селі, щось згадувати про неї? А я ж то на той час був значно старший (1934. р.н.). Не інакше, як польський писарчук свідомо переплутав цифри, щоб поставити під сумнів мої спогади. Про те, що я тільки «autor powieści z historii ukraińskiej Chełmszczyzny»,  промовчу. Бо не вигідно згадувати про мій доробок на холмську тему.

Цікаво, що Стрільці «do 1947 r. wieś ukraińska w powiecie chełmskim», а далі: «W dniu 26 maja 1943 r. polskie oddziały partyzanckie dokonały mordu zbiorowego na Ukraińcach zamieszkujących Strzelce. Ofiarami padło ok. 70-70 (може, достатньо одної цифри) osób. Ukraińcy zostali zmuszeni do ucieczki ze swej wsi do Ukraińskiej SRR w dniu 1 listopada 1944 r.».

Виникає питання: то українці виселені були в 1944 чи 1947 році? Де ж правда?

І це в 7 рядках польської інформації стільки неточностей.

І насамкінець подивіться, що залишилося від колишніх мешканців цього села на їхніх, віками обжитих, теренах. Перед вами залишки православного цвинтаря, бо в селі католицького і не було. Ці декілька родин мурав’яків і поляків хоронили своїх в іншому селі.

Йосип Струцюк 

1 Comment

  1. Avatar Борис сказав:

    Чому Волинь мовчить? Польща маніпулює історичною пам’яттю, створює передумови для оправдання окупації (під виглядом поверення) кресів всходніх. А Волинь (очевидці, влада, ЗМІ, історики) тупо мовчить. Але польський окупант нічим не кращий (якщо на страшніший) за московського.