«Базарне» загострення: Луцька міська рада пішла в наступ, а Облспоживспілка не здається без бою

Показати всі

«Базарне» загострення: Луцька міська рада пішла в наступ, а Облспоживспілка не здається без бою

Луцька міська рада грубо порушила українське законодавство, приймаючи рішення про припинення договору оренди землі під «Центральним» ринком з Волинською обласною споживчою спілкою. Таке рішення суперечить і рішенню суду і Закону. В цьому переконана голова правління Волинської обласної споживчої спілки Марта Кандиба.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ: МІСЬКА РАДА ЗНЕХТУВАЛА РІШЕННЯМ СУДУ

Нагадаємо, на позачерговій сесії 5 вересня 2019 року депутати Луцької міської ради проголосували за припинення договору оренди земельної ділянки площею 2,2 гектари, на якій розміщений найбільший ринок Луцька – «Центральний» за адресою: місто Луцьк вулиця Глушець, 1. Рішення депутати прийняли, незважаючи на те, що 28 лютого 2019 суд апеляційної інстанції став на бік Спілки, ухваливши продовжити договір оренди землі на рік з моменту державної реєстрації права оренди. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки відбулася 12 червня 2019 року, відтак договір діє до 11 червня 2020 року.

Раніше «Волинська правда» писала про те, що, за словами представників Облспоживспілки, на державного реєстратора чинився тиск з боку міської ради, відтак, він вніс зміни у реєстр, зазначивши, що право оренди дійсне тільки до 27 серпня 2019 року. Юристи Спілки переконані: реєстратор не мав жодних законних підстав вносити такі зміни до реєстру, адже це суперечить рішенню суду, ухваленого іменем України. У Спілці вже підготували позовну заяву якою оскаржуються дії державного реєстратора.

«Дії міської ради суперечать цілій низці законів, не кажучи вже про рішення суду», – коментує ситуацію Марта Кандиба.

Спілка надіслала звернення депутатам Луцької міської ради з приводу прийнятого ними рішення, аби донести реальний стан речей про який, сподіваються в Спілці, окремі депутати не знають. Зокрема, у зверненні зазначається, що на земельній ділянці за адресою Глушець, 1 знаходиться цілісний майновий комплекс, до якого входить більше 30 будівель, споруд, комунікації та інше нерухоме майно, яка на праві власності належить Спілці і зареєстрована в єдиному державному реєстрі речових прав. Відтак, позбавлення права оренди землі під нерухомістю, переконують представники Спілки, перешкоджає здійсненню права користуватися цим нерухомим майном.

Правова позиція Облспоживспілки ґрунтується на Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною у 1997, та цілому ряді норм національного законодавства України, зокрема: статті 41 Конституції України, яка гарантує недоторканість права приватної власності, та низці норм Цивільного і Земельного кодексів України.

«Право власності на об’єкти нерухомості Волинська обласна споживча спілка оформила ще в 2003 році. І на цій ділянці немає більше жодного майна, яке внесено в єдиний державний реєстр речових прав, крім майна, яке належить Спілці», – уточнює Марта Кандиба.

Відтак, у Спілці переконані, що міська рада не має права обмежувати її у праві користуватися цим майном, а відтак і позбавляти права користування земельною ділянкою.

АРЕШТОВАНА ЗЕМЛЯ: ДЕПУТАТИ  РОЗІРВАЛИ ДОГОВІР, КОЛИ ДІЛЯНКА БУЛА ПІД АРЕШТОМ

Марта Кандиба наголошує на ще одній важливій деталі. Перед початком судового спору між Облспоживспілкою та Луцькою міською радою у 2018 році з метою забезпечення позову суд наклав арешт на земельну ділянку на «Центральному» ринку. Це означає, що до зняття арешту ніхто не мав права вчиняти будь-які юридичні дії з цією ділянкою, в тому числі й припиняти право оренди.

Проте, 5 вересня 2019 року, не дивлячись на те, що земельна ділянка була під арештом, депутати прийняли рішення про припинення договору оренди. І відразу через кілька годин після підписання цього рішення державний реєстратор вніс відомості до реєстру про зняття обтяжень з майна, тобто про зняття арешту.

«Ці рішення міської ради та державного реєстратора незаконні і злочинні, адже зняти арешт має право тільки суд. Правовою підставою для прийняття даного рішення міською радою і дій реєстратора є ухвала суду, якої на той час не було», – наголошує Марта Кандиба.

Відтак, відбулося відразу два факти порушення чинного законодавства – спочатку депутати прийняли рішення про припинення договору оренди земельної ділянки, чого не мали права робити, оскільки земля перебувала під арештом, а потім державний реєстратор безпідставно цей арешт зняв. У Спілці наголошують, що оскаржуватимуть дії і міської ради, і державного реєстратора у суді, адже переконані, що закон на їхній стороні.

Нагадаємо, у Луцькій міській раді вважають, що ринок в тому вигляді, у якому існує зараз, далі існувати не може, відтак планують перенести торгові місця з історичної частини міста. Проте, до цього часу не запропонували альтернативного варіанту і, за словами Марти Кандиби, навіть не намагаються вести цивілізованого діалогу з Облспоживспілкою. Навпаки, ігнорують прохання представників Спілки виступити на сесії перед депутатами і доповісти про реальний стан речей на ринку.

БЕЗ СТАТУТНОГО ФОНДУ: ЧИ ДОВГО РИНКИ БУДУТЬ КОМУНАЛЬНИМИ?

Для обслуговування ринків Луцька міська рада створила Комунальне підприємство «Луцькі ринки», якому більше року тому вже передали в оренду 0,5 гектари території біля замку. Передача цієї земельної ділянки супроводжувалася під аплодисменти чиновників і депутатів міської ради. Спочатку – «зробимо стоянку», потім – «наповнимо бюджет міста». Проте, немає ні одного, ні другого. В Облспоживспілці не ймуть віри, що КП «Луцькі ринки» і на цій земельній ділянці займатиметься благоустроєм історичної частини міста і зробить там рекреаційну зону. У Спілці переконані, що таким чином дехто просто хоче «віджати» прибутковий бізнес. Аби не бути голослівною, Марта Кандиба наводить цифри.

Зокрема, розмір орендної плати за землю для Облспоживспілки складає 4,7% від нормативної грошової оцінки землі, а для «Луцьких ринків» – 1%. Через таку арифметику щороку бюджет Луцька недоотримуватиме з ділянки 2,2 гектари понад 2,27 мільйони гривень. А з ділянки 0,5 гектара вже в цьому році недоотримає 400 тисяч гривень поточному.

Створюючи КП «Луцькі ринки», депутати міськради були переконані, що позбуваються посередника – Облспоживспілки, відтак бюджет мав би навпаки отримувати більше. Втім, фінансові показники КП «Луцькі ринки» говорить про зворотне.

«В КП «Луцькі ринки» при формуванні ціни за оренду торгового місця закладено 40% рентабельності. При такій фантастичній рентабельності КП «Луцькі ринки» за 2018 рік спрацювало зі збитками 74 тисячі гривень. Це при тому, що міський бюджет виділив 1 мільйон гривень дотації», – розповідає Марта Кандиба.

За друге півріччя 2018 року доходи від здачі в оренду торгових місць склали 991 тисячу гривень. Відтак виникає питання: де дівається прибуток? Між іншим, фінансові показники за перше півріччя 2019 року КП «Луцькі ринки» відсутні у вільному доступі.

Варто звернути увагу на одну важливу деталь. Утворюючи КП «Луцьки ринки», депутати визначили розмір статутного капіталу підприємства – 500 тисяч гривень. Втім, до цього часу реально міська рада внесла до статутного фонду тільки 26 тисяч гривень. Разом з тим надала 1 мільйон гривень дотації. Постає питання: чому досі не сформований статутний капітал підприємства? Можна припустити, що це станеться відразу після того, як землі опиняться в постійному користуванні КП «Луцькі ринки». А далі вони опиняться на межі банкрутства, втім, знайдеться «інвестор», який дофінансує статутний капітал комунального підприємства, у якому частка міської ради буде всього в районі 5%. Тож комунальними «Луцькі ринки» вже буде важко назвати.

Крім того, на землі в будь-якому разі залишиться нерухоме майно Облспоживспілки, яке вартує чималих грошей: півтора десятка павільйонів, кіоски, комунікації, тротуарна плитка тощо. Всього – більше тридцяти об’єктів. Тож як будуть вирішувати Спілка та міськрада ще й цей майновий спір – поки незрозуміло. Можливо, у раді шукатимуть підстави для визнання реєстрації права власності недійсним. Як бачимо, державні реєстратори можуть творити справжні дива. Але невже це можна назвати справедливим і цивілізованим способом ведення бізнесу і політики?  Як це впливає на розвиток малого та середнього бізнесу? Яка ж це підтримка бізнесу, платників податку, владою?

Василь Онищук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *