Різдвяний піст – духовний шлях до зустрічі Різдва Христового

Показати всі

Різдвяний піст – духовний шлях до зустрічі Різдва Христового

“Христос раждается, славіте, Христос с небес, срящіте. Христос на землі, возноситеся- Христос раждається, славіте, Христос з небес, зустрічайте. Христос на землі, возносіться», – цей піснеспів (перший ірмос канону свята Різдва Христового) вперше пролунає у православних храмах на Утрені свята Введення у храм Пресвятої Богородиці, знаменуючи собою наближення свята Різдва Христового. А до цього свята Православна Церква готує вірних упродовж спеціально встановленого для підготовки до нього Різдвяного посту. Він триває з 28 листопада (15 за ст.ст) до 6 січня (24 грудня за ст.ст.) включно.

Традиція готувати вірних до найбільш великих свят постами доволі давня і виникла ще у Древній Церкві. Найдавнішим із таких постів є Великий піст, який триває до свята Світлого Воскресіння Христового Пасхи. З часом були встановлені й інші пости. Перші згадки про піст Різдвяний сягають IV століття, зокрема, про нього згадують такі Отці і Вчителі Церкви як святитель Іоанн Златоуст, Амвросій Медіоланський та блаженний Августин. Тривалість цього посту у різних Церквах була різною, при чому він був прийнятий як на Сході так і на Заході. Теперішня тривалість Різдвяного посту у Східній Церкві з 15 листопада по 24 грудня була остаточно встановлена на Константинопільському соборі 1166 р. в час правління Константинопільського патріарха Луки Хрісоверга. На Заході Різдвяний піст відомий під назвою Адвент (від латинського “пришестя”), тобто його назва вказує на очікування пришестя у світ Христа-Спасителя, очікування Його народження від Пресвятої Богородиці. Відповідно до сучасної практики Римо-Католицької Церкви Адвент розпочинається 4-ї неділі до Різдва. Цього року, відповідно, римо-католики вступлять у період Адвенту 2 грудня.

Устав харчування в період Різдвяного посту у Православній Церкві є легшим, ніж до прикладу, в часи Великого та Успенського постів. Так, уставом передбачена заборона на олію по понеділках, середах і п’ятницях, у вівторок і четвер дозволяється їжа з олією, а у суботу та неділю – із рибою. Якщо на дні, коли заборонена олія, припадає пам’ять особливо шанованого святого, то піст послаблюється. В день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці дозволяється вживання риби. Звісно, безумовно заборонені м’ясна, молочна їжа та яйця. Отож, якщо не всі православні, які живуть у миру, мають можливість завжди дотримуватися суто уставної “дієти”, то від вживання вищеназваної скоромної їжі однозначно слід утримуватися. Піст може бути послаблений для хворих, дітей та тих, хто важко працює фізично, або для подорожуючих.

Особливо суворим є піст у період з 2 по 6 січня, тобто в останні дні перед Різдвом. У різдвяний святвечір 6 січня взагалі прийнято, згідно благочестивого звичаю, обходитися без їжі до самої святої вечері.

Але головним є піст, першою чергою, духовний. Так, упродовж цього періоду варто утримуватися від розваг і веселощів, до слова, в часи постів Церква не звершує Таїнство Шлюбу. Але головною метою посту є духовне очищення, самозаглиблення людини у глибини своєї душі, роздуми над своїм життям, і, звісно, – покаяння та виправлення.

“Істинний піст, – каже святитель Іоанн Златоуст, – є віддалення від зла, стримання язика, відкладання гніву, приборкання похотей, припинення неправди, брехні і клятвопреступництва. Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь і  ув’язнених, пожалій змучених, потіш скорботних і тих, хто плаче. Будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, блaгочестивим, щоб Бог прийняв  і піст твій, і дарував тобі плоди покаяння”.

Головною духовною складовою Різдвяного посту є очікування свята Різдва Христового. Церква готує вірних до відзначення події, коли Бог-Син, друга Іпостась Святої Трійці, Предвічний Логос, воплотившись від Духа Святого і Марії Діви, став людиною і прийшов у світ, народившись як людина. Син Божий прийшов у світ, щоби визволити людство від рабства гріха і смерті і відкрити йому знову шлях до Царства Божого, тобто Господь приніс світові спасіння.

Цікаво, що на період Різдвяного посту, згідно церковного календаря, припадає пам’ять кількох старозавітніх пророків, які у період з VII по V століття до Р. Х. виголосили та записали пророцтва про пришестя Месії, зокрема, пророків Аввакума, Даниїла, Софонії. А дві останні неділі перед Різдвом – Неділя Святих праотців і Неділя Святих отців присвячені пам’яті старозавітніх праведників, а також усіх предків Христа-Спасителя по плоті.

Отож, упродовж Різдвяного посту Церква готує нас до достойної зустрічі великого свята Різдва Христового.  Церква, у своїй материнській турботі про спасіння людей відкриває велику таємницю Богоявлення і вочеловічення Бога Слова і вказує шлях, йдучи яким, ми можемо бути гідними того, щоби народжений від Діви Христос-Спаситель народився  і в наших серцях, і щоби Богомладенець Христос, Який знайшов Собі прихисток у вертепі, сотворив Собі обитель і  в наших душах.

Костянтин Олексюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *