Президентом Грузії може стати жінка

Показати всі

Президентом Грузії може стати жінка

Правляча партія Грузії Грузинська мрія – Демократична Грузія на початку вересня підтримала формально незалежну кандидатуру Саломе Зурабішвілі на пост президента. Експерти вважають, що завдяки цьому її шанси на перемогу досить високі і Зурабішвілі може стати першою жінкою, яка обійме президентську посаду у Грузії. Про це пише “Новое время”.

Саломе Зурабішвілі народилася 18 березня 1952 року в Парижі в сім’ї грузинських політичних емігрантів. Її батько Леван Зурабішвілі був головою грузинської діаспори Франції, а дід по материнській лінії Ніко Ніколадзе (1843 – 1928) – відомим грузинським письменником, ліберальним журналістом, політиком і громадським діячем, який виступав за повну незалежність Грузії від Росії. Під час вторгнення Радянської Росії у Грузію Ніколадзе перебував за кордоном і так і не зважився повернутися. Дід Саломе по батьківській лінії Іване Зурабішвілі входив у меньшовистський уряд незалежної Грузії.

Саломе Зурабішвілі вчилася у Паризькому інституті політичних наук і почала вчитися на магістерській програмі в Колумбійському університеті у Нью-Йорку, але у 1974 році відмовилася від навчання заради роботи у французькому МЗС. У цьому відомстві вона займала низку посад, працювала в Італії, США, Чаді. Крім грузинської і французької, вона говорить англійською, німецькою та італійською мовами.

Саломе Зурабішвілі була одружена із грузинським журналістом Джанрі Кашиєю (1940 – 2012), у цьому шлюбі у них народилося двоє дітей.

У 2003 році Зурабішвілі стала послом Франції у Грузії, а 18 березня 2004 року Міхеїл Саакашвілі, який був тоді президентом, призначив її головою МЗС Грузії, вона стала першою жінкою, яка зайняла цей пост. На той момент у Зурабішвілі було як французьке, так і грузинське громадянство.

Перші конфлікти із грузинськими політиками

Зурабішвілі очолювала МЗС Грузії недовго – ввечері 19 жовтня 2005 року прем’єр-міністр Зураб Ногаїделі її звільнив. Причиною звільнення став конфлікт Зурабішвілі з парламентом. Незадовго до того, як оголосили про її відставку, вона звільнилася із французького МЗС, яке до цього продовжувало виплачувати їй зарплату, й оголосила, що має намір піти в політику у Грузії.

У листопаді 2005 року вона заснувала Громадський рух Саломе Зурабішвілі, а в січні 2006 року оголосила про створення нової політичної партії Шлях Грузії.

У жовтні 2007 року Шлях Грузії приєднався Об’єднаної опозиції, яка планувала призначити Зурабішвілі прем’єр-міністром, якщо на президентських виборах у 2008 році переможе її кандидат Леван Гачечиладзе. Однак у січні 2008 року на другий президентський термін був переобраний Саакашвілі. 12 листопада 2010 року Зурабішвілі оголосила про те, що покидає керівництво Шляху Грузії та грузинську політику.

 

Перерва і повернення у грузинську політику

Після цього Зурабішвілі деякий час була членом експертної групи ООН з моніторингу ситуації в Ірані.

Однак перерва була недовгою – у 2013 році вона спробувала взяти участь у президентських виборах, але їй у цьому відмовили через подвійне громадянство (зараз Зурабішвілі вже відмовилася від французького громадянства).

У 2016 році вона пройшла в парламент за підтримки правлячої партії Грузинська мрія, але балотувалася як незалежний депутат в одному з мажоритарних округів у Тбілісі.

Президент втратить повноваження

На виборах 28 жовтня 2018 року президента Грузії востаннє обиратимуть всенародним голосуванням. З 2024 року вибирати президента буде виборча комісія із 300 чоловік.

Причому після того, як обраний у 2018 році президент складе присягу, вступить у силу нова конституція, що обмежує його повноваження і передбачає перехід до парламентської республіки.

Тому правлячу партію Грузинська мрія найбільше турбує можливість перемоги кандидата від руху Сила в єдності, який відколовся від опозиційного Єдиного національного руху Давида Бакрадзе.

“Виходячи з того, що реальною альтернативою є тільки Національний Рух, правляча партія не може допустити перемогу їхнього кандидата, тому що це ставить під питання вже вибори 2020 року, і може початися довгий і жорсткий політичний процес. Крім того, може бути помилуваний за всіма справами Саакашвілі і забезпечений його приїзд до Грузії […] А якщо у Саакашвілі розв’яжуться руки, то всякого можна чекати”, – цитує Русская служба Би-би-си політолога Гію Хухашвілі.

Причому, на думку Хухашвілі, як опозиційна, так і владна політичні еліти перебувають у глибокій кризі, і багато виборців готові віддати свій голос в обмін на зроблену дорогу, проведений газ або працевлаштування.

“Виходячи з того, що ресурсів для підкупу виборця – і я не маю на увазі тут прямий підкуп – більше у влади, звісно ж, їхній ставленик має вирішальну перевагу”, – вважає він.

Хухашвілі також думає, що Зурабішвілі, яка співпрацює вже кілька років із Грузинською мрією, навряд чи можна вважати повністю незалежним кандидатом.

Водночас директор Грузинського інституту політики Корнелій Какачія впевнений, що Зурабішвілі навряд чи буде в усьому погоджуватися із Грузинською мрією, оскільки вона “легко входить в конфлікт і конфронтацію”.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *