«Ніж у спину»: політолог – про конфлікт у таборі опозиціонерів

Показати всі

«Ніж у спину»: політолог – про конфлікт у таборі опозиціонерів

«Третій зайвий. Чому Льовочкін з Медведчуком готуються до виборів без Ахметова» . Так називається аналітична стаття  Романа Кравця.  Цей текст він опублікував у виданні «Українська правда».

«Я ще в 2015 році казав: нам треба розходитися. Але приходив Вадік Новинський і говорив: «Хлопці, відкиньте гординю, ми маємо бути одним цілим». От і отримали ніж у спину», – тоном не то філософа, не то проповідника дратується один із членів «Опозиційного блоку» групи Ріната Ахметова.Таку емоційну реакцію співрозмовника УП в ахметівському «крилі»викликало об’єднання одного з керівників фракції Юрія Бойка з лідером партії «За життя»  Вадимом Рабіновичем в «Опозиційну платформу «За життя».

За цим союзом стоїть далеко не Бойко і навіть не Рабінович, а колишній глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін та кум Володимира Путіна Віктор Медведчук.Їхня мета – спільна участь у президентських і парламентських виборах.

Домовленість Льовочкіна з Медведчуком виглядає так: Бойко йде в президенти, а Рабінович очолить список об’єднаної опозиційної сили на виборах до Верховної Ради. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, рівень підтримки Бойка коливається в районі 8-9% серед тих, хто визначився з вибором, за Рабіновича готові голосували приблизно 4%. Тобто навіть зараз, до активного початку виборчих перегонів, їхній кандидат теоретично може претендувати на вихід до другого туру президентських перегонів.

Але є одне «але». І це «але» має конкретне ім’я – Рінат Ахметов. На початку листопада група найбагатшого українця всередині “Опозиційного блоку” вийшла з переговорів щодо об’єднання, бо категорично не хотіла бачити Бойка кандидатом у президенти. «Ми є послідовними прихильниками консолідації опозиційних сил і висунення єдиного кандидата в президенти – авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, здатного перемагати на виборах, а не кандидата, який є підстилкою для нинішньої влади», – не зовсім делікатно натякнув на Бойка співкерівник партії  «ОБ» Борис Колесніков, який є одним із головних представників Ахметова в політичній силі.

За останні кілька років у групи власника холдингу СКМ Ахметова в  «Опоблоці» назбиралося багато бізнесових і політичних претензій до групи Дмитра Фірташа та Льовочкіна. Але саме домовленість Бойка з Рабіновичем без «ахметівців» завдає великої тріщини в їхніх непростих і цинічних відносинах, яка може призвести до остаточного розколу в лавах екс-регіоналів.

«Українська правда» з’ясовувала, чому розсварилися керівники «Опозиційного блоку», і чим цей конфлікт може закінчитися.

Трикутник без любові

Ще навесні Сергій Льовочкін знайшов групу політтехнологів, перед якими поставили завдання максимально  «накачати» рейтинги Юрія Бойка. Льовочкін вважав, що високі рейтинги допоможуть йому вмовити всіх проросійських «опозиціонерів» підтримати Бойка на президентських виборах.

Переговори щодо об’єднання партій «За життя» та «ОБ» почалися влітку. Медведчук, як один із керівників “За життя”, зацікавився цим процесом через бажання повернути собі реальний політичний вплив в Україні. Єдиний, кого не дуже зацікавили такі переговори, був Ахметов. У нього давні непрості відносини з Дмитром Фірташем, який разом з Льовочкіним контролює інше крило  «Опозиційного блоку». Як стверджують депутати в оточенні Ахметова, олігарх звинувачує Фірташа в арешті його майна на 820 мільйонів доларів взимку цього року. Під обмеженнями опинилася навіть всесвітньо відома квартира Ахметова в Лондоні, яка коштує 221 мільйон доларів. Таке болюче для олігарха рішення Кіпрського суду стосувалося його боргів за купівлю «Укртелекому».

Але навіть попри це крило Ахметова все одно вступило в діалог щодо об’єднання. Коло перемовників складалося з трьох груп: Льовочкін-Бойко, Медведчук-Рабінович та Колесников-Новинський, які відстоювали інтереси власника СКМ. Можливо, оточення олігарха приєдналося до переговорів не тому, що планувало отримати свого кандидата в президенти, а через те що не вірило, що такі запеклі вороги як Льовочкін і Рабінович зможуть знайти спільну мову.

Правду кажучи, ті й самі не дуже вірили, що зможуть помиритися. Льовочкін та Рабінович завзято воювали між собою більше року. Вони виливали бруд одне на одного, застосовували чорний піар у ЗМІ і навіть носили заяви одне на одного в НАБУ. За словами джерел УП, перемовини одразу зайшли в глухий кут і залишалися в такому стані аж до вересня. Весь цей час екс-глава АП та депутат-шоумен не могли знайти компроміс. «Вони тупо не йшли на поступки одне одному. Коли Сергій з Вадіком уже більш-менш помирилися, вони ще кілька днів не могли домовитися, хто першим вийде в публічність. Вадік плюнув і написав пост у Facebook із закликом про об’єднання», – згадує колізії переговорів один з їхніх учасників.

З середини вересня між трьома групами почався серйозний діалог про висунення єдиного кандидата від проросійських опозиціонерів.Хоч учасники переговорів розуміли, що головні претенденти – Бойко та Рабінович, лунали й інші прізвища. Наприклад, Олександр Вілкул, Вадим Новинський, які орієнтуються на Ахметова, та Євген Мураєв, який на той момент ще залишався в партії  «За життя».

Єдиного кандидата мали вибрати простим шляхом: у кого буде найбільша підтримка станом на 15 грудня, той і кандидат. Але в якийсь момент переговорів Новинський з Колесниковим пригрозили, що їхня група підтримуватиме об’єднання опозиціонерів лише за умови, якщо кандидатом у президенти стане хтось інший, окрім Бойка.

Згодом Колесников разом з Новинським запропонували Медведчуку з Льовочкіним висунути в президенти не Бойка, Рабіновича чи Вілкула, а політика місцевого рівня, який користувався б авторитетом у промислових колах. «Ми запитуємо: а кого конкретно ви маєте на увазі? Вони кажуть: мера Запоріжжя або мера Маріуполя. Медведчук зірвався вигуками: «Прізвища їхні назвіть!» А вони навіть не знали їх. Вітя страшенно лютував», – переказує суперечки на переговорах співрозмовник з оточення кума Путіна.

На початку листопада група власника СКМ вирішила взагалі взяти паузу в перемовинах.  «Куди так поспішати? Ми що, не розуміємо, що вони на наших плечах разом з Медведчуком хочуть у парламент зайти?», –роздратовано пояснює рішення своєї групи співрозмовник з оточення Ахметова.

Через такий демарш Льовочкін-Бойко і кум Путіна з Рабіновичем почали діяти самостійно. Вже за кілька днів Бойко разом з Рабіновичем підписували угоду про створення спільної платформи у стінах Ради та тисли руки, немов найкращі друзі. Оточення найбагатшого українця сприйняло такі політичні рухи виключно як спробу тиску.

Поділилися на два

Впродовж усього свого існування «Опозиційний блок»  перманентно опиняється на межі розколу.

У 2016 році партія вже була за крок до розлучення. Як відомо, партія і фракція «ОБ» розділена на два великі крила: більша частина орієнтується на Ахметова, трошки менша – на Фірташа та Льовочкіна. Ще троє людей фракції – Тарас Козак, Нестор Шуфрич та Василь Німченко – перебувають в орбіті Медведчука. Тоді група Фірташа-Льовочкіна підтримувала ідею дострокових парламентських виборів, натомість депутати з групи Ахметова протестували, мовляв, для бізнесу потрібен спокій.

Згодом сталася вже згадана історія з арештом майна олігарха. Тепер групі найбагатшого українця демонстративно показують, що можуть обійтися і без них.Та в олігарха є кілька досить прагматичних причин ігнорувати «Опозиційну платформу «За життя».

По-перше, об’єднання з Льовочкіним і Медведчуком передбачає рівний розподіл партії на трьох. Фактично, Ахметову пропонують втратити контроль над партією і стати лише одним з партнерів, а не головним. По-друге, підтримка Бойка кандидатом у президенти означає явне підвищення впливу групи Фірташа, з яким в Ахметова, м’яко кажучи, не дуже приязні відносини. А для чого працювати на конкурентів, коли можна попрацювати на себе? І третє – своїм виходом з переговорів олігарх зберігає партнерські відносини з президентом Петром Порошенком у схемі розрахунку тарифів за електроенергію “Роттердам+”.

Очевидно, що для Порошенка Бойко – досить зручний спаринг-партнер у другому турі виборів. Однак якщо зважати на соціологічні дослідження, президент може опинитися за бортом другого туру, коли на електоральному полі колишніх регіоналів буде один-єдиний кандидат. Через такий делікатний момент президенту вигідно, щоб у березні 2019-го балотувалися і Олександр Вілкул, і Євген Мураєв, і інші можливі опозиційні лідери.

Паралельно як варіант «Б» Ахметов зберігає хороші відносини з Юлією Тимошенко, яку олігарх буде підтримувати, коли йому це стане вигідно. Вже і зараз олігарх вливає людські і фінансові ресурси в Олега Ляшка. Лідер «Радикальної партії» цікавий власнику СКМ не так на президентських виборах, як на парламентських. Та зараз після різких рухів партнерів крило Ахметова вирішує, що їм робити далі, куди рухатися, з ким об’єднуватися, а з ким миритися.

«Ми – проти кулуарних переговорів і незрозумілих договорняків. Є статут партії, згідно з яким ми повинні скликати політраду, провести з’їзд, згодом підтримати кандидата. Все має бути публічно», – роз’яснює позицію групи Ахметова один з членів її команди.У цих словах захована маленька хитрість, адже найбільші регіональні структури  «Опозиційного блоку»  орієнтуються на власника СКМ, де містяться його підприємства. Тобто, скоріш за все, партія підтримала б ту кандидатуру, яка припадатиме до душі Ахметову.

***

Українських олігархів можна порівняти з хамелеонами. У них взагалі немає політичних вподобань, вони цілком прагматичні і не годують себе зайвими ілюзіями. Їхнє завдання – не просто зберегти, а примножити свій вплив і прибутки.

Тому представники великих фінансово-промислових груп готові домовлятися будь з ким, якщо в цьому є сенс і вигода. Та крім вигоди повинна бути ще й повага. Хто-хто, а Ахметов, Льовочкін, Фірташ, Медведчук точно знають усі неписані правила політико-економічних джунглів.

Тож від примирення із партнерами ніхто категорично відмовлятися не буде. Досягнення миру завжди можливе. Питання лише в тому, на яких умовах.

Роман Кравець, УП

 

2 Comments

  1. Олег сказав:

    Відчувається: автор “в темі”

  2. Ростислав сказав:

    Ще не таке побачимо і почитаємо. Важливо для України і громадян, щоб рейтинги Порошенка і його корупційного кодла були чим нижчі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *