Показати всі

Луцького ботанічного саду не буде

У Луцьку замість колишньго ботсаду з’явиться пам’ятка садово-паркового мистецтва. Про долю Луцького ботанічного саду розмірковували 31 липня учасники публічної коснультації, організованої ГО “Центр UA”.

Йдеться про Луцький ботсад – пам’ятку природи загальнодержавного значення, доглядом якої останні декілька років ніхто не займався. Наразі цінна зелена зона у центральній частині Луцька (район вулиць Шопена і Ніла Хасевича) потребує юридичної перекваліфікації та програми розвитку. Тому представники громадської організації “Центр UA” спільно з місцевою владою й активістами обговорили першочергові проблеми занепаду ботсаду, а також поміркували над визначенням оптимальних варіантів використання зеленої території в майбутньому.

Зокрема, як зауважила головний спеціаліст відділу регулювання природокористування, моніторингу довкілля та погоджувальної діяльності управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА Катерина Філюта, дана територія належить до природно-заповідного фонду. Наразі підстав для зміни цього статусу цієї території нема, але допустими є зміна категорії, тобто “перекваліфікування” ботанічного саду у, до прикладу, пам’ятку садово-паркового мистецтва.

Власне історія цієї “зеленої зони”  розпочалася ще у 20-х роках минулого століття, коли тут почали висаджувати дерева, а лучани стали використовувати цю зону як територію відпочинку на лоні природи, тобто як рекреаційну зону. Лучанам у різні часи сучасної історії міста ця територія була відома як “парк Ворошилова” та “Старий парк”.  А наприкінці 1970-х тут постав ботанічний сад Луцького педагогічного інституту. До слова, СНУ ім. Лесі Українки, як правонаступник колишнього педінституту ще донедавна ніс охоронні зобов’язання стосовно цієї території, але останніми роками представниками вишу наголошувалося, що СНУ фактично знімає із  себе цю відповідальність, оскільки не має підстав її нести.

Власне, як прояснив ситуацію начальник відділу екології Луцької міської ради Анатолій Гламазда, ще у 2003 році тоді ще ВДУ ім. Лесі Українки заявив про те, що воліє розмістити свій профільний ботанічний сад “Волинь” на території по вул. Потебні. Волинська обласна рада того ж року задовільнила це бажання, ліквідувавши таким чином  Луцький ботанічний сад як такий. Університет тоді мотивував відповідне клопотання відсутністю можливості утримувати дану територію як профільний ботанічний сад. Тому, як наголосив Анатолій Гламазда, мова повинна йти про долю вже колишнього ботанічного саду.   Але ліквідацію ботанічного саду як об’єкту ПЗФ загальнодержавного значення, мало б затвердити профільне Міністерство, мав бути виданий і відповідний Указ Президента України. Але цього не відбулося з 2003 року по сьогоднішній день.

Своєю чергою, радник луцького міського голови Мар’яна Сорочук зауважила, що враховуючи значення цієї території як свого роду історичної “зеленої зони”, утворення на місці Луцького ботанічного саду пам’ятки садово-паркового мистецтва було б цілком доречним. Мало того, вже йде мова про реалізацію відповідних проектів розвитку цієї території, планується залучення фахівців – архітекторів та дизайнерів.

Отож, можливо, колишній Луцький ботанічний сад стане незабаром парком-пам’яткою. Щоправда дилема стосовно того, хто має нести на собі охоронні зобов’язання території природно-заповідного фонду- Луцька міська рада (земля ця належить громаді міста), СНУ ім. Лесі Українки чи інша установа залишається відкритою.

До слова, як розповіла екс-директор Луцького ботанічного саду Оксана Соломонюк, коли у 2011 році вона обійняла цю посаду із 10 гектарів ботсаду, власне, залишилося лише 2,5 гектарів.

Своєю чергою, начальник відділу екології Луцької міської ради Анатолій Гламазда зауважив, що коли на початку 2000-х років постало питання перенесення, власне, університетського ботсаду з даної території на ділянку по вул. Потебні, як місце насадження цінних порід рослин, тут, на старому місці, використовувалися не більше 1,5-2,5  гектарів від загальної території Луцького ботанічного саду.

А згідно слів засновника цього ботанічного саду кандидата біологічних наук і голови ВОО Всеукраїнської екологічної ліги Володимира Терлецького, упродовж доволі тривалого часу мало місце ніщо інше як “повзуче” самовільне захоплення території ботсаду під забудову та господарські потреби.

1 Comment

  1. Микола сказав:

    Там будуть Козлярині бараки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *