Дівчинка-«інопланетянка»: вражаюча історія дитини, що пройшла сім кіл пекла

Про що згадала Оксана Забужко?
14.06.2017
З реалізації підакцизних товарів місцеві бюджети Волині поповнилися на 63 млн
14.06.2017
Показати всі

Дівчинка-«інопланетянка»: вражаюча історія дитини, що пройшла сім кіл пекла

Алевтинка Приходько народилася із величезним лобом та діркою в голові. Діагнози дитині лікарі один за одним набивали клеймами. Найгірше ж – що страшні та неправдиві.

Гідроцефалія, сидром Дауна, Фразера, Пфайффера – усі ці діагнози щоразу з новою силою  обпікали серце батьків дівчинки Юлії та Анатолія Приходьків із Луцька.

«У пологовому на нас узагалі не особливо зважали. Тоді свято було якесь, то наші проблеми відійшли на задній план. Потім же називали купу синдромів. Але всі вони з часом  зводилися до того, що донька має померти нібито від води в голові», – розповіла Юлія. До того ж, усі ці страшні діагнози дитині ставили без проведення генетичного аналізу. Тож, коли Алевтинці було півтора року, батьки повезли її на обстеження до Львова. Там пітьму медичних вироків трохи розвіяли. Проте, втішити нічим не змогли. У дитини – фронтальна дисплазія обличчя та черепа, краніостеноз. Від народження у дівчинки звужувався череп через передчасне зрощення його швів. Це призвело до сповільнення росту та зміни форми черепа.

Тож, вже знаючи ворога своєї дитини в обличчя, батьки кинулися шукати порятунок, незважаючи на страшні прогнози лікарів.

«Спочатку дізналася, що нам могли допомогти в Києві, але там бралися лише за дітей до одного року, а Алевтині тоді вже було два. Це було невимовне розчарування і відчай. Що вже пізно, сказали і в клініці в Мінську», – пригадує мама Алевтини. Утім, перечитавши безліч форумів в Інтернеті, Юля знайшла інформацію про клініку у Москві. Незважаючи на складну воєнну ситуацію, вирішила написати лист у Науково-дослідний інститут нейрохірургії імені академіка Бурденка. Із відповіддю – не забарилися. Написали негайно везти дитину у Москву на операцію.

«Вибір був невеликий – або операція, або смерть рідної дитини. Тут жодна мати довго не думала», – додала Юлія. Зрослі кістки черепа не давали нормально розвиватися мозку. Через це Аля майже не росла і не набирала вагу, хоча розумові здібності відповідали віку. Через вагу, меншу ніж 10 кілограмів, тонесенькі ніжки і велику голову, дівчинка нагадувала інопланетянку.

Першу операцію Алевтині зробили в Москві у серпні минулого року. Її повністю оплатив російський фонд. Проте, незважаючи на доброзичливе ставлення лікарів, про той період Юлія та сама Алевтинка пригадують із жахом.

Протягом чотирьох годин дівчинці у череп вставляли металеві конструкції – дистрактори для розширення черепа. Назовні ж вивели дротики, які протягом наступних чотирьох місяців двічі на день треба було підкручувати викруткою.

«Їхали ми додому із Москви у плацкарті. Грошей на купе не було. Я вийняла викрутку і кручу дитині голову. Жінка у потязі зомліла, побачивши. А далі почався жах – у Алі відкрилася кровотеча. Все у крові, одні люди рушники зносили, а інші – п’яні у потязі вікна вибивали», – з жахом пригадує мама Алевтинки.

Протягом наступних чотирьох місяців трирічна Алевтинка щодня терпіла біль та носила у голові залізо. Плакати ж Алевтинці – зась, бо від народження у неї грижа животика. Але найважче, розповідають батьки, донька страждала не від фізичного болю, а від образ людей, які раз за разом кидали у спину малечі жорстокі вислови.

Найгірше ж, ледь стримуючи сльози каже мама Алі, що не тільки діти прозиваються і досі, але й дорослі. І аватаром називають, і виродком. А часто і фотографувати приходять, щоб потім когось лякати. Дитина, коли з вулиці приходить, то дивується, коли хтось не казав на неї поганих слів, а не навпаки.

Згодом там же у Москві Алевтинку прооперували вдруге. Третю ж операцію робитимуть аж у п’ять з половиною років.  Вже тоді мають намір зробити повну реконструкцію черепа, перенісся, зближуватимуть очі. Є надія, але, на жаль, немає гарантій, що ця операція буде останньою.

«Не знаю, як ще півтора року витерпіти. Бо кожен день – виклик. Найперше – як відгородити доню від людської жорстокості. У нашому дворі до нас вже звикли, але як тільки виходимо в інший – починається жах. Аля ж хоче постійного спілкування, просить завезти її в парк, до дітей. А я боюся, бо знаю, що потім обоє страждатимемо. А друге – боюсь, аби організм дитини не потребував медичної допомоги, бо тоді всі тільки плечима знизують, ніхто за нас не береться», – каже Юлія Приходько.

На щастя, не так давно Алевтинку взяли у дитсадок №38. Тож хай  і півдня, але дівчинка має можливість  спілкуватися з дітьми, розвиватися. Удома ж грається із старшою сестрою Даною, песиком Ладою та котом Томом. Тварин, до слова, підкинули родині під двері їхньої малосімейки.

Інтелектуальний розвиток Алевтини, попри фізичні вади, відповідає її вікові. Дівчинка малює, складає пазли, розповідає вірші, вільно розмовляє українською, російською мовою, навіть співає англійською. Більше того, Аля повністю дає собі ради сама. Може залишитися наодинці вдома, якщо потрібно, взяти із плити чи холодильника їжу, допомогти мамі.

«Знаю, що таких дітей часто віддають у дитбудинки. Але хіба це вирішує проблему? Це ж і дитині не допоміг виздоровіти, і себе до кінця днів зненавидів», – каже Юлія. І, з посмішкою глянувши у бік, де грається маленька Аля, додає: «Вона моя маленька інопланетянка. Я боротимусь за неї до останнього».

Іванна РУДИШИН

17 Comments

  1. Марина сказав:

    Можна цій сім’ї якось матеріально допомогти? Напишіть реквізити , хоч чимось допоможу!
    А дівчинка гарна, нехай в неї все буде добре)

  2. Ігор сказав:

    Дай вам Бог сили!

  3. Іра сказав:

    Це дуже добра, радісна ,щира, усміхнена дівчинка.Ми її дуже любимо.

  4. Марічка сказав:

    наша любимиця Аля паша красуняз Божою помічю все буде добре😘😘😘😘😘😘

  5. Альона Проценко сказав:

    Чудова сім’я, неймовірно усміхнена дівчинка, дай Боже вам здоров’я яка!

  6. юля кошенятко! сказав:

    Алічка! Дзига наша і сонечко!
    Юлічка мамулічка з великої літери!

  7. Марина Мажура сказав:

    Алюся – боец, жизнерадостный и активный НОРМАЛЬНЫЙ ребенок! Она и ее семья борется за жизнь, за место на нашей земле. Никто, абсолютно никто не застрахован от рождения таких деток! Любить и уважать нужно всех, какие бы они ни были! Юля молодец! Алюське скорейшего выздоровления!

  8. Лучанка сказав:

    В Луцьку дуууже грубі і невиховані люди.Коли вже нарешті почнуть адекватно відноситись до людей,які інакше виглядають?і тут я навіть не про фізичні вади.а дівчинці та батькам бажаю терпіння та сил!

  9. Мирослава сказав:

    Батьки Алі – справжні Мама і Тато, які готові для своєї дитини перебороти будь-які перешкоди. Нехай Бог допоможе вам у вашій боротьбі і за вашу безмежну любов подарує дитині здоров’я.

  10. Адекват сказав:

    бог вже і так постарався

  11. Наталі сказав:

    Для кожної мами своя дитинка наймиліша і найгарніша,дивують люди,які можуть щось погане сказати про малятко.на фото симпатична і мила дівчинка,а не інопланетянка.вірю,що все у вас буде добре.тримаю за вас кулачки!!!!!

  12. Адекват сказав:

    а ви помилявся і все буде добре…Нє???

  13. Адекват сказав:

    я писав помоліцця а бог виправив на помилявся…Це знак…Біжу до церкви…Де мій гаманець???

  14. ліля сказав:

    неї собирали на обстеженя не на операцію,операцію оплачуіав фонд два раза,вони тіки рахз одкривали збор,а так самі

  15. Ірина сказав:

    Я неймовірно пишаюсь батьками!!Які ви молодці!!!Хай Алічка росте здоровою і все у вас буде добре!Хай Бог завжди буде з вами!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

//]]>