До Луцька приїздив перекладач і письменник Остап Українець

Савченко розпочав оперативку з вшанування пам’яті загиблого на Сході волинянина
13.06.2018
«За поблажливість і ніяковіння перед неробами»: голова Волинської ОДА насварив чиновника
13.06.2018
Показати всі

До Луцька приїздив перекладач і письменник Остап Українець

12 червня до Луцька приїздив молодий перекладач і письменник Остап Українець, який нещодавно стрімко увійшов у вітчизняний культурний простір майстерними перекладами Говарда Філіпса Лавкрафта. Мистецьке обʼєднання «СтендАль» організувало у салоні «Артист» зустріч з Остапом Українцем.

Вельмишановний гість представив глядачам два романи: «Малхут» та «Транс». Ельвіра Яцута зазначила, що Остап, на сьогодні, у свої 24 роки має величезні досягнення. А секрет в тому, як говорить сам письменник, що не потрібно сидіти в університеті і просто навчатись, а вже в студентські роки починати себе реалізовувати.

На запитання «Скільки книг прочитуєш за рік?», Остап відповів: «Ніколи не рахую прочитані книги. Буває, що починаю читати і вже знаю чим закінчиться, або деякі книги читаю декілька років. Багато літератури опрацьовую для своїх робіт, особливо історичної».

Роман «Малхут» – книга про місто Станіслав другої половини позаминулого століття. Це місто  перетворюється на резиденцію таємного лицарського ордену, чия мета – відновити об’єднання вільних держав – Річ Посполиту. Старі листи, які потрапили до рук молодому юристові Ігнатію Камінському, натякають на таємницю напівміфічних засновників міста, що нині зветься Франковим ім’ям.

«Головний герой книжки – Ігнатій Камінський. Це реальний бургомістр. Більшість прецедентів з його публічного життя. Але так, я домислюю чим він займався у вільний час. Фактично те, що рухає сюжет – це мій домисел. Але ключова біографія Камінського прослідковується: те що його підозрювали у контрабанді, те, що він був специфічною та сумнівною постаттю свого часу. В післямові я перелічую авторів до яких звертався у роботі над романом. Я доволі ґрунтовно перечитав всі документи пов’язані з тим часом, які є у вільному доступі, та шість різних праць, особливо Садока Баронча, котрий з’являється в романі, як один з персонажів, а також Мартина Струмінського. Це праці, що стосуються історії, соціології, економіки тодішньої Галичини. Вони мені надзвичайно допомогли. Була ще книжка Ярослава Грицака, яка присвячена Іванові Франку, контексту в якому жив Франко, де я почерпнув багато про загальногалицький контекст. Ключові персонажі, котрі там фігурують – реальні: Ігнатій Камінський, його дружина, про яку не було даних, тому її образ я брав з голови, Садок Баронч, Станіслав, Йосип Потоцькі, Іван Франко, Антоній Суханек та ще декілька постатей. Решту образів я брав із своїх друзів, знайомих та родичів».

Роман «Транс» – тут письменник звертається до середньовічної легенди про Філософський Камінь та алхімічних трактатів, які накладає на подорож багатогранним сьогоденням і через символіку яких досліджує автоеротизм та андрогінність свого героя. Проводячи персонажів таємничим Паломництвом: містами сучасної Європи та сторінками класичної літератури, письменник постійно ставить їх у ситуацію між вибором та напередвизначеністю самих себе.

«Коли мене запитують «про що цей роман?», то однозначної відповіді я не маю. У кожного буде своя думка, так само, як і трактування, ким насправді був головний герой на початку «Трансу» і ким він став наприкінці».

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *