«Брудне, замовне, цинічне», – директор «Проліску» про те, як окремі ЗМІ працюють проти санаторію

Показати всі

«Брудне, замовне, цинічне», – директор «Проліску» про те, як окремі ЗМІ працюють проти санаторію

Санаторій матері і дитини «Пролісок» – один із закладів, яким Волинь може пишатися, бо ж завдяки йому поліський край знають тисячі відпочивальників із різних куточків України і навіть світу.

Проте оздоровниця, яку хвалять іноземці, постійними клієнтами якої є жителі столиці, реабілітацію в стінах якої проходять спортсмени, знані на світовому рівні, не викликає захоплення у деяких волинських депутатів. Санаторій та його директор Валентина Касарда стали героями «викривальних» та «сенсаційних» новин та сюжетів. Тому інтернет-видання «Волинська правда» вирішило поспілкуватися з Валентиною Касардою. Читайте інтерв’ю і дізнавайтеся про те, як заклад перетворився із піонертабору в комфортабельний санаторій, про його розвиток, нові процедури, доходи, відомих клієнтів, страви з натурпродуктів та багато іншого.

Трансформація піонертабору в європейський санаторій

– Вже закінчується пора відпочинку, люди повертаються з відпусток на роботу. Для вашого санаторію, як і для будь-якого іншого, літо –  це своєрідні «жнива». Які результати відпочинкового сезону?

– Результати нас тішать. Санаторій матері і дитини відвідали близько 4 тисяч відпочивальників. Як наслідок – маємо приблизно 18 мільйонів гривень обігових коштів. Маю на увазі не тільки літо, а 8 місяців 2018 року. У так звані депресивні місяці, тобто лютий, березень, квітень, травень, завжди робимо знижки, акції, тому особливих прибутків у той період не маємо. Під час акції послуги коштують практично на рівні собівартості, але йдемо на це, щоб наш санаторій відвідало якомога більше волинян. Тоді до нас найчастіше приїздять люди пенсійного віку, бо ж пенсії малі. От вони й збирають ту копійку і знають про наші знижки. Ці акції організовуємо вже, мабуть, років 5. А цим літом ми задоволені, хоч воно й видалося важким.

– Як ці результати співвідносяться з минулорічними, є позитивна динаміка?

– Так, в принципі, відколи санаторій працює, жодного року не були в збитках. Цей рік не став винятком. Якщо проаналізувати сезон, то маємо збільшення оборотів приблизно на 25 %.

– Валентино Іванівно, ви керуєте санаторієм «Пролісок» майже 18 років. Що вдалось зробити за цей час?

– Якщо говорити про період становлення, тобто починаючи з 2001-го, перші три роки ми працювали над статусом санаторію, бо фактично він залишався піонерським табором: не був ні акредитованим, ні ліцензованим. Тобто нам треба було привести заклад у відповідність до того статусу, який закріплений у назві – санаторій матері і дитини. Цей час був важкими, хоча потім теж було нелегко, бо з’являлися якісь нові проблеми. Але ми потужно працювали над матеріальною, лікувальною базою та інфраструктурою. З 2009 року спробували «зайти» у проекти Євросоюзу, щоб зробити басейн. Тоді вже знайшли законсервовану свердловину з мінеральною водою, поставили її на баланс санаторію, привели до порядку, вивчили її якості. Потім почали використовувати воду як для внутрішнього, так і для зовнішнього лікування. На сьогодні басейн, дякуючи мінеральній воді, дає дуже хороші результати в лікуванні.

– Гордістю санаторію «Пролісок» є мінеральна вода – аналог «Миргородської», з власної свердловини. Чи не плануєте ви продавати «Проліскову»?

– До цього часу ми не могли займатися цим питанням, бо свердловина в нас одна, і я побоювалася, чи вистачить нам запасу води, чи зможемо і басейн наповнювати, і використовувати її для внутрішнього споживання, чи будемо мати ще й запас, щоб вийти на відпуск води. Зараз можна про це думати, хоча, як на мене, треба запускати ще одну свердловину і тоді вже говорити про продаж.  Вважаю, що навіть при тому, що ми комунальне підприємство обласної ради, нашу діяльність можна назвати бізнесом. І цей бізнес любить спокій, а не розбурхування, яке триває цілий рік, відволікає від роботи колектив. Я розумію, що комусь хочеться розбалансувати команду, завдяки якій і відбувся санаторій. Але такі умови – несприятливі для того, щоб починати продаж води.

«Все має бути в поєднанні: харчування, лікування, комфортне проживання»

– Окремою темою розмови про «Пролісок» є кухня. Як вдається годувати клієнтів натуральною та поживною їжею?

– Щоб був гарний результат лікування, потрібно відповідне харчування. В нас багато молочної продукції та соків. У 4 морозильних камерах заморожуємо фрукти, які використовуємо зимою як наповнювачі для йогуртів і соків. Загалом, заморожуємо 8 видів фруктів. Також заготовляємо овочі та робимо акцент на корисних продуктах. Наприклад, цьогоріч виростили та заготовили на зиму стільки капусти броколі, що нам її вистачить до нового урожаю. Так само з цвітною капустою. Інші санаторії не можуть собі цього дозволити взимку, а в нас ці продукти є. Самі вирощуємо ранню продукцію, коли вона дорого коштує на ринку, – ранню моркву, буряк, шпинат, селеру, петрушку, кріп, редиску, зелену цибулю, огірки, шпарагівку. Взимку в асортименті нашого санаторію є такі продукти, яких немає в інших закладах такого типу. Навіть такі круті санаторії, як «Три сини», «Rіxos», не можуть собі цього дозволити, а якщо дозволяють, то в них ціни сягають до 2000 гривень за добу. А в нас це харчування є, воно екологічно чисте і дає свій результат. Стараємось привести у відповідність імунну систему пацієнта, щоб організм сам міг працювати та боротися з хворобою. Все має бути в поєднанні: харчування, лікування, комфортне проживання, інфраструктура, щоб людина почувала себе комфортно.

– Де берете молочну продукцію для санаторію?

– Щодо молочної продукції, то закуповуємо її в населення. Молоко, сир, вершки – все натуральне. З 2006 року приблизно 10 сімей тримають 2 – 3 корови суто для потреб «Проліску». Продукція перевірена, ветеринари подавали посвідчення, довідки. Своєю чергою  робимо  термічну обробку продукції. Завжди намагаємось йти в ногу з часом. Маємо параконвекційні, кондитерські печі. Тобто зараз поєднуємо парове приготування і конвекційне. В нас фактично немає смажених страв. Я всі сковорідки винесла сама з кухні. Звичайно, було важко призвичаїти людей, боялися, але одного вечора я забрала сковорідки і сказала: «Завтра їх не використовуйте».

– У вашому санаторії проходять реабілітацію відомий луцький бізнесмен Олег Бровін та чемпіон світу з мотокросу Анатолій Крайнов. Які ще відомі люди відвідували «Пролісок»?

– В нашому санаторії багато людей проходять післяінсультну реабілітацію. Також відновлюються пацієнти після серйозних травм хребта, кульшових суглобів та люди з проблемами опорно-рухового апарату, артритами, артрозами. Приємно, що діти, які більш-менш матеріально забезпечені, купують своїм батькам путівки до нашого закладу. Зважаючи на те, що реабілітація – довготермінова, потрібен час, щоб був результат. Якщо говорити про Олега В’ячеславовича, то тішимося прогресом, адже зараз він пробує ходити, фактично вчиться заново і надіємося, що буде все добре.

– В закладі оздоровлюються учасники бойових дій. Ваші спеціалісти працюють із такими людьми за якоюсь особливою методикою реабілітації та оздоровлення чи в загальному порядку? На що робите акцент?

– Я працюю з управлінням охорони здоров’я Волинської ОДА, з департаментом міської ради і департаментами районів і прошу, щоб у програмах щодо реабілітації учасників бойових дій передбачити реабілітацію в сімейному форматі. Тобто, щоб в санаторії оздоровлювалися одночасно тато, мама і діти. Тоді зовсім по-іншому відбувається реабілітація – сім’я лікує, не дає можливості відволікатися на негатив чи важкі спогади. Бо якщо хлопці самі, то вони збираються разом, загадують пережите на війні. Для них ця тема болюча, вони відчувають, розуміють один одного, але щоб відновити сили, віддалитися від тих подій і поліпшити своє здоров’я, найкращий результат є тоді, коли вони оздоровлюються з родиною. В цьому плані ми навіть йдемо на зустріч сім’ям: коли є мама і тато, то витрати на дитину беремо на себе. Коли ці чоловіки проходять реабілітацію зі сім’єю, тоді все по-іншому.

«Я не бачу підтримки з боку обласної ради»

– У 2013 році Грем’ячівська сільська рада виграла Грант Євросоюзу у рамках транскордонного співробітництва «Польща – Україна – Білорусь» і таким чином в «Проліску» з’явилась ще одна «родзинка» – басейни. Чи нема у вас в планах брати участь у ще якихось схожих проектах? В яких?

– Нещодавно ми підготували проект – хотіли розширити пляжну зону і вдосконалити відпочинкову зону, облаштувати велодоріжки, зробити оглядові майданчики, відремонтувати дорогу від Грем’ячого. Адже багато людей добирається на роботу велосипедами, тому хотіли включити у цей проект ремонт хоча б частини дороги, зокрема ще й тому, що іноземці їдуть до нас, і вони шоковані тією дорогою. Але трапилося так, що нам фактично не вистачило одного балу, який могла дати обласна рада, бо відмовилася поставити під проектом свій підпис. Тим не менше, пляжну зону ми зробили за свій рахунок – впорядкували її так, що задовольняє людей: зробили лежаки, облаштували пірс, проклали доріжки на території санаторію. Шкода, що не вийшло з велодоріжками. Також я порушувала питання, щоб включити в рекреаційну територію сусідній санаторій –  «Червону калину», щоб була можливість створити тут курортну зону. Пропонувала «підключити» Рівненську обласну раду  – не вийшло. На ділянку, де ми хотіли облаштувати рекреаційну зону, претендував приватний підприємець, і обласна рада з другого голосування, бо перше було позитивним для нас, віддала ділянку приватному підприємцю. Це – абсурд, не вкладається ні в які рамки. Ще й враховуючи те, що це національний парк. Це порушення законодавства. Але маємо те, що маємо.

Враховуючи те, що ми – об’єкт обласної комунальної власності, я не відчуваю, що від обласної ради є підтримка, позаяк її більшість хоче зробити все, щоб усунути мене з посади директора і поставити свою людину, яка, видно, буде виконувати інші завдання.

«Людям не личить робити такі підлі вчинки»

– 14 травня 2018 року вас звільнили з посади директора санаторію. Ця ситуація досить неоднозначна і викликала багато суперечок серед депутатів. Чи впливає такий перебіг подій на вашу роботу?

– Хочу сказати одне: «Собака гавкає, а караван іде». Як Бог дасть. Як я можу впливати на ситуацію, якщо в обласній раді є більшість? Коли ця більшість вирішить, що я як керівник не забезпечую нормального функціонування санаторію, то так і буде. Враховуючи те, яку інформацію поширюють в окремих ЗМІ, можна зробити певні висновки. Мене вразила ситуація, коли, як в 1936 році, приїхала «тройка» – Рубльов, Буліга і Лех. Не можу зрозуміти, що це таке було. Взяли телебачення і шукали, де що зняти: де ручка не така, чи пляшка якась, поставлена ними ж під лавкою, щоб показати, які ми нездари. Це просто зайвий раз будоражить колектив, бо людям боляче спостерігати це. Справа не в тому, що зробила Касарда. Справа в тому, що саме колектив зробив санаторій, бо одній людині це не під силу. Так, є команда, так, команда повірила мені, ми разом працювали і свого часу разом фарбували, білили, шліфували. Немає сантиметра, де не торкнулася рука колективу. Замість того, щоб цю роботу гідно оцінити, висловити подяку, то, навпаки, розказують, які ми нездари.

– Тобто ці сюжети і новини не відповідають дійсності?

– Це просто брудне, замовне, цинічне. Молодим людям, які годяться мені в сини, не личить робити такі негідні вчинки. Але Бог їм суддя, бо завжди так не буде. Стану я знову керівником чи ні – інше питання. Просто потрібно поводитися по-людськи. Було, що дорікали і чіплялися за пенсійний вік. Та в нас державами люди керують у набагато глибшому віці і керують успішно. Щодо земельних ділянок, що фігурували в новинах, то це мої власні ділянки, які я декларувала. Вони безкоштовно працюють на санаторій, починаючи з 2006 року. Весь цей час моя земля безкоштовно використовувалися в інтересах «Проліску». Цьогоріч їх стане менше, бо мої сини поодружувалися, мають свої сім’ї і хочуть використовувати ділянки для свої потреб. А все решту ми віддаємо для «Проліска». Нам не вистачає житлового фонду – 100 номерів. Бо нині приїжджають такі відпочивальники, які не хочуть ділити з кимось двомісний номер. Вони готові платити за два місця, щоб жити без сусіда, таким чином, кількість місць звужується. Якщо свого часу ми могли прийняти до 300 дітей, то зараз 200 осіб, а влітку – 230. В будиночках поселяємо впродовж 3 місяців. Їх  використовуємо тільки для короткотермінових послуг, тобто на тури вихідного дня. Це не так, як намалювали журналісти: 13 будиночків в оренді (насправді – 7, – прим.авт), помножили і зразу отримали мільйони. Воно ж не так просто: погодні умови є, то і люди заїжджають. Восени ті, хто на тури хотів, відмовляються, бо їм не цікаво. А в сюжетах та публікаціях назвали будиночки котеджами. Та які це котеджі? Там 12 квадратних метрів разом із душовою  і санвузлом. Це тимчасові споруди.

– Чим викликані такі нападки на вас і на санаторій ?

– Насамперед через заздрість, бо є багато охочих претендувати на «готовий хлібець». Я певною мірою тішуся з цієї ситуації, бо за той час, відколи я займаю посаду директора, вдалося багато зробити. Коли прийняла той піонертабір, то найбільше переживала, що після тих керівників, які були хорошими господарниками, щоб не завалити справу. Я із себе лізла, щоб досягти результатів, підбирала команду. Тоді було важко і в особистому житі, бо доводилось самій виховувати шестеро хлопців і санаторій «піднімати», але я справилася. Коли «Аверс» уперше показав той ганебний сюжет, була шокована. Не могла повірити, що люди можуть доходити до такого цинізму. До того ж молоді люди. Журналістка молода, оператор, бідний, втікав від мене, щоб я його хоч щось не запитала. Так не можна. Ми хочемо державу збудувати? Держава – це ми. Ніхто не прийде і не зробить це за нас. Тут забагато втрутилась політика. В мене таке враження, що я між молотом і ковадлом. Якісь свої рухи йдуть, а я – як розмінна монета у цих рухах.

– Чи не виникає проблем з партнерами? Чи не бояться вони співпрацювати з санаторієм, зважаючи на те, що ви – виконувач обов’язків директора?

– Ні. Ми на ринку санаторних послуг стільки років, що вже маємо гідну репутацію. Жодного разу нікого не підвели, завжди дотримувалися свого слова. Тому партнери знають мене і ніколи не сумніваються в моїй чесності.

– У час відкриття басейнів, які вдалося побудувати за кошти Євросоюзу, Ігор Палиця хвалив вас як керівника, а санаторій називав «волинським Буковелем». Чому через короткий проміжок часу ставлення голови облради до вас змінилося?

–  Розумієте, голови облради на місці немає. Почекаємо, хай він приїде і оцінить роботу своїх підлеглих, як я їх називаю «козачків». Він – потужний бізнесмен, багато працює, що там казати, але ця команда робить йому ведмежу послугу. Вони підривають його авторитет, створюють негативне тло для партійної структури. Він повинен сам оцінювати ці речі, а те, яку він мені оцінку дає, це його справа. Для мене головне – як люди оцінюють мене і які відгуки залишають. По візитаційній книзі і в Інтернеті я бачу ці відгуки, позитив, який несуть люди. Нема кращої похвали, ніж коли людина від’їжджає, заходить в адмінкорпус і дякує. От це оцінка роботи .

Нові процедуру та парламентські амбіції

– Яка зараз ситуація у фракції «Батьківщина» у Волинській облраді?

– В нас фракції як такої немає. Відповідно голова облради не зацікавлений, щоб було багато фракцій. Його цікавить своя фракція і щоб там було як можна більше депутатів. І через це  виникла така ситуація. Нас, справжніх «батьківщинівців», лишилося троє. Регламент, дякуючи «Свободі», зробили такий, що для фракції потрібно четверо людей. Фактично, в «Батьківщині» лишилось троє людей, які є членами партії. Решта, які вважають, що вони мають бути окремо, політбюро партії виключило з «Батьківщини». Тільки голова не озвучує це рішення політбюро, а позиціонує їх, як «Батьківщину». Видно, так треба.

– У період «розколу» фракції «Батьківщина» вашими однодумцями були Людмила Кирда та Сергій Слабенко. Чи змінилось щось зараз і чи не вдалося знайти спільну мову з людьми, які «відкололися»?

– А що знаходити? Люди визначилися. Щоб знаходити якусь спільну мову, потрібно, щоб вони сказали: «Я помилився», пояснити, чому вирішили відділитися, яка причина. Ніхто нічого не пояснював. Значить, для них це створює якийсь дискомфорт і вони не можуть про це прямо і відверто сказати. Це від людини залежить, бо є люди які «і вашим, і нашим», а є прямі люди, які декому, може, й незручні. От окремі ЗМІ разом із депутатами поширюють про мене неправду, вішають «мох і болото». Це на совісті людей.

– Ви амбітна жінка з багаторічним стажем керування «Проліском», депутат обласної ради. Чи не маєте намірів спробувати свої сили в парламенті?

– В принципі, думки про це спиняє вік, хоча мене добре знають не тільки  в Ківерцівському, а й в Маневицькому, Любешівському, Камінь-Каширському районах. Діти-чорнобильці, з якими ми починали працювати й оздоровлювали їх, мене знають і пам’ятають. Зараз вони – наші виборці. В принципі, можна було наважитись, але думаю, що краще, щоб у парламент йшли молоді. Своєю чергою готова підтримати молоду людину, яка любить Волинь і волинян, має бажання щось зробити для області. Проте наразі ще рано говорити про ці речі.

– Як плануєте розвивати санаторій, які нові процедури, які зміни, що думаєте зробити?

– Зараз хочемо удосконалити кабінет бальнеотерапії. Плануємо купити чотирикамерний водний апарат – це ванни для людей старшої вікової категорії, яким не можна знаходитись у басейні. Це ті, хто у післяінсультному стані. Їм, тим не менш, потрібні водні процедури тільки не для всього тіла. Зараз нас зацікавила хітоптерапія. Поки що в Україні тільки 12 таких німецьких апаратів. Буквально нещодавно ми були в Трускавці, де представляли це обладнання. Незважаючи на свою вартість (400 тисяч гривень), він нас зацікавив. Високотонова електротерапія – ефективна для лікування різних захворювань, особливо для реабілітації людей з інсультом та із захворюваннями опорно-рухового апарату. В комплексі з тренажером «David» цей апарат буде давати гарні результати. Будемо вивчати досвід колег, які користуються апаратами хітоптерапії, зважувати свої фінансові можливості і вирішувати питання з придбанням. Зараз для нас головне – добре підготуватися до зими. Компанія-виробник обіцяє, що дасть нам розстрочку, а це допоможе.

Спілкувався Андрій ПЕТРУШКО

Фото Андрій МОШКУН

 

 

 

3 Comments

  1. лучанин сказав:

    Мама “Чолі”, пора звільнити тепле місце.

  2. Світлана сказав:

    Валентино Іванівно! Дякую за те. що робить очолюваний Вами колектив. Потерпіть ще трохи. Діі сьогоднішніх владців – це агонія перед кінцем. З великою особистою повагою до Вас.

  3. Таня сказав:

    Санаторій матері і дитини «Пролісок» знаходиться в Ківерцівському районі, завдяки В. І. Касарді став прибутковим і відомим. В цьому ж районі є ще декілька занедбаних дитячих таборів, зробіть чудо і відновіть роботу не тільки в літній період, коли 300-500 дітей оздоровлюються, а покажіть, що можете, вмієте, будете працювати на благо, а не приходити на все зроблене!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *