Олексій Шумик: Програш Тимошенко буде на совісті її команди та Ющенка

Блок лівих та лівоцентристських партій, який у І турі підтримував комуніста Петра Симоненка, схоже, стане тією «золотою акцією», котра може забезпечити Віктору Януковичу перемогу на цьогорічних президентських виборах. На розширених засіданнях керівних органів цих партій прийняті рішення підтримувати у ІІ турі саме Віктора Януковича. Чим вони продиктовані – в нашому інтерв’ю із заступником голови Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), головою Волинської обласної організації СДПУ(о) Олексієм Шумиком.

 – У ІІ турі ваш блок вирішив підтримати Віктора Януковича. Запитання в лоб: Ви і Ваша родина теж підете за нього голосувати?

– Наш блок не лише підтримав Петра Симоненка, а й висунув його кандидатом на посаду президента як людину, котра, як ніхто, знає і розуміє проблеми й потреби простого трудового люду. Скажу щиро: на жаль, результат І туру виявився не зовсім той, який ми очікували. Причин цього декілька. І основна – в суспільній свідомості людей, які досі дозволяють маніпулювати своєю свідомістю й ведуться на популістські обіцянки. Народ іще не усвідомив, що саме такий об’єднаний ліво-центристський блок – це саме та структура, яка буде відстоювати інтереси трудящих, а не окремих бізнесових кланів.

Зверніть увагу: агітація за Петра Симоненка не була агресивною, вона будувалася не на популізмі, а на просвітницьких ідеях. А це рано чи пізно дасть свої плоди. Ми намагалися пояснити людям, хто винен у тому, що за 18 років незалежності України країна з кожним роком все швидшими темпами рухається до краю безодні. Економічної, політичної, соціальної, мовно-культурної…

– Тобто, таки проголосуєте за Януковича?

– Будь-яка команда сильна насамперед своїми особистостями і внутрішньою дисципліною. Ми – дисциплінована команда, тому виконаємо рішення партійної більшості. Електорально Янукович нам значно ближчий, аніж Тимошенко. Бо Тимошенко – набагато ближча до тієї «помаранчевої» команди, яка у 2004-2005 роках незаконно, через Майдан і непередбачений Конституцією третій тур виборів, прийшла до влади. Більше того, Тимошенко є частиною тієї команди, яка винна у тих негараздах, які відбуваються в усіх сферах суспільного життя.

– Невже не ліпше було, з суто ідеологічних міркувань, закликати не підтримувати в ІІ турі жодного кандидата? Мовляв, обидва – ставленики буржуазії та олігархії…

– У Ваших словах є зерно правди. Частина наших однопартійців теж пропонували розглянути саме таку позицію. Однак наше рішення не приймалося одноосібно, воно – колективне, колегіальне, і відображає волю партійної більшості. Як заступник голови партії, я просто зобов’язаний власним прикладом продемонструвати міць нашої партійної єдності та дисципліни. І в цьому моя родина мене розуміє та підтримує.

– Як Ви оцінюєте показник Віктора Ющенка на цих виборах? Вважаєте, що він закономірний?

– Вважаю, що не закономірний. Чому? Тому що занадто багато взяв. Після п’яти років його так званого правління в державі маємо руїну. Доказів наводити не буду. Їх усі бачать. В усіх сферах нашого життя. Як у внутрішніх, так і в зовнішніх справах. Ми сьогодні, на жаль, маємо не державу, а руїну. На багатих, культурних і неповторних українських землях. Ми маємо зубожілий народ, маємо розпач. Статистика за останні роки – просто жахлива. І в плані суїциду такого сплеску щось не пригадую. Я ставлю це у вину не стільки йому особисто як керівнику держави, скільки його команді. Хоча, хіба вона в нього залишилась? Усі розбіглись, як щурі з тонучого корабля. Залишилися хіба ті, кому тікати нема куди…

– А чим поясните відносний успіх Сергія Тігіпка – колишнього головного штабіста Віктора Януковича?

– А чому відносний? Як на мене, то це значний успіх у його політичній кар’єрі. Всі сьогодні розуміють: народ хоче змін! Люди ще не можуть розібратися, яких саме, вони просто хочуть реальних змін. І якби не великі гроші колишніх банкірів, якби всі кандидати мали змогу однаково бути представлені в засобах масової інформації, то я переконаний, що люди значно активніше голосували б за Петра Симоненка.

– Як вважаєте, Тігіпко зможе виправдати довіру своїх виборців?

– Частково йому це вдасться. Хоча не так просто. Після «помаранчевої команди», хто б не прийшов, найгеніальніший економіст чи політик, йому буде надзвичайно важко розібратися в тому хаосі, який попередня влада створила в нашому суспільному житті. Не хочу бути злим пророком, але мені так видається, що в найближчі 2-3 роки українцям доведеться затягувати паски так, що, дай Бог, щоб іще можна було дихати. І до цього довела безсистемна і продажна політика «помаранчевої команди».

Хіба не вина Юлії Володимирівни в тому, що основні скупники земель у нашій області так само за гроші купили собі мандати БЮТ у депутати різних рівнів? А які «розборки» за «ласі шматки» майна та нерухомості вони влаштовують навіть поміж собою? Хіба це додає іміджу самій Тимошенко? Тому я переконаний: якщо Юлія Володимирівна програє, то це буде не стільки її вина, скільки такої її «команди» на місцях. Це буде на їхній совісті. А також кандидата в президенти Віктора Ющенка з його хворобливою ревністю, що нагадує чоловіка-імпотента, якого залишила дружина…

– Чи не очікує партію Тігіпка доля БЮТу, куди масово пішли «перебіжчики», побачивши, що цей блок набирає обертів?

– Вже сьогодні в нас на Волині підсміюються, що ті, хто у 2005 році кидали партійні квитки, в тому числі й СДПУ(о), і бігли купувати партквитки в міську, районні та обласну ради від БЮТу та «Нашої України», сьогодні вже займають черги і купують партквитки в «Сильну Україну». Якщо ця партія піде тим же шляхом прийому в свої лави таких «членів за гроші», їх очікуватиме подібний результат – цілковите розчарування людей.

Хіба секрет, що в Луцькій міській раді, Волинській обласній, багатьох районних сьогодні є чимало депутатів, які навіть не соромляться «козиряти» тим, за скільки вони купили свій мандат? Насправді все залежить від чесності місцевих партійних керівників. Якщо це виявляться чесні люди, то їх або «з’їдять», або ж оцінять, у що я мало вірю. Але, думаю, партія Тігіпка має певну перспективу не повторити помилок БЮТу.

– З перебіжчиками?

– Ну, якщо вони повторять «геніальний» успіх БЮТу та «Нашої України» в цьому плані, то матимуть повний пшик. Бо народ уже дозріває до того, щоб розібратися в таких речах, причому швидше, ніж вони думають.

– Як думаєте, Тігіпко зможе домовитися з Януковичем?

– Це залежить від того, чи потрібен сьогодні Тігіпко Януковичу як прем’єр-міністр. Думаю, в його команді сьогодні достатньо досвідчених людей, які зможуть успішно керувати на цій посаді. Хоча, думаю, знання та досвід Сергія Леонідовича і Віктору Федоровичу стали б у нагоді.

– А з Тимошенко?

– Мені подобається позиція Тігіпка в тому, що він не поспішає бігти в обійми до Юлії Володимирівни. Він розуміє, що вони можуть бути для нього обіймами політичної смерті…

– Не можу не запитати Вашої думки про результат іще одного фаворита цих виборів, Арсенія Яценюка…

– Цікавий чоловік. Хоч надто швидко цей «фрукт» дозрівав. Знаєте, як у народі кажуть? Починав він добре, закінчив погано. Хоча це дуже відносно. Якби не Тігіпко, міг би набрати значно більше. Це ще раз засвідчує, що народ хоче нових облич у політиці, він перестав довіряти «старій гвардії». І той, хто мав ресурси показати себе реальною альтернативою, свого домігся. Ми такого ресурсу, на жаль, не мали. Пригадайте зустріч Петра Симоненка з лучанами в Палаці культури міста Луцька, хіба він говорив не щиро? Хоч один із журналістів, які були на цій зустрічі, написав про неї погано? На жаль, однієї цієї зустрічі було явно мало…

– Якщо люди хочуть нових облич, то, можливо, і вам, ліво-центристам, пора вже відправляти Петра Симоненка на пенсію?

– Дивлячись на Петра Миколайовича, ніколи не скажеш, що йому незабаром буде 58. Дай Бог кожному так молодо виглядати в такому віці. З іншого боку, чи багато в нас політиків, які вийшли з такої простої трудової сім’ї, як Симоненко? Проаналізуйте його біографію. Він хоч і донеччанин, але його батьки – звичайні трудівники із Запорізької області. Батько довгий час працював трактористом, мати – санітаркою в лікарні. Тож Петро Симоненко виключно власним розумом і працею зумів проторити собі шлях у житті, зробив таку блискучу кар’єру. А за радянських часів, повірте, комуністи вміли працювати з кадрами. Тому Симоненко – один із найчесніших і найпорядніших політиків України.

– А що скажете про ще одне відносно нове обличчя, одного з наймолодших учасників цих перегонів, Олега Тягнибока? Півтора проценти для нього – це успіх чи невдача?

– Зважаючи на те, що він ішов із націоналістичними гаслами, звичайно, це – невдача. Хоча мушу констатувати: коли в державі безлад, коли в ній системна криза, націоналісти і радикали завжди матимуть поживний електоральний ґрунт. Думаю, що це не найбільший його успіх. Хоч він і один із найбільш затятих наших опонентів, але, об’єктивно кажучи, гадаю, його рейтинг певний час іще зростатиме.

– Хто, на Вашу думку, все-таки виграє ІІ тур виборів?

– (Сміється) Той, кого підтримає наш блок і Соціал-демократична партія України (об’єднана).

– Чи не гадаєте Ви, що прізвище переможця виборів оприлюднять не так швидко, що ця справа потоне в судах?

– Абсолютно не відкидаю такого варіанту. Швидше навіть схильний вважати, що так воно й буде.

– Політологи прогнозують позачергові парламентські вибори. Наскільки, на Ваш погляд, це реально і доречно?

– Якби президентом стала Тимошенко, таких виборів не було б, бо вона стверджує, що зуміє відформатувати й нинішній парламент, зробити його дієвим. Янукович, навпаки, неодноразово заявляв, що в разі обрання його президентом, парламент буде розпущено. Хоча, дозвольте уточнити, для чого Януковичу новий парламент? Щоб привести до влади нові достатньо чисельні фракції Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка? Допустити у Верховну Раду хлопців Олега Тягнибока чи блок лівих та лівоцентристських сил зі своїми принциповими позиціями? Знову наділити владою Віктора Ющенка з його новим гіпотетичним блоком?..

Думаю, президент Янукович іще добре подумає, чи потрібне йому все це. Бо з такою політичною палітрою він навряд чи зуміє створити таку коаліційну більшість, яка б його беззастережно підтримувала. Відповідно – навряд чи посадить у крісло саме того прем’єр-міністра, якого б він хотів. Зрештою, не так уже й довго залишилося чекати, щоб упевнитися, піде він на такий крок чи не піде.

– Наскільки можна вірити чуткам, що в разі перемоги Тимошенко Медведчук очолить Генпрокуратуру? А, може, Янукович йому це запропонує?

– Не думаю, що це та посада, яка могла би задовольнити таку харизматичну постать, як Віктор Володимирович. Беріть вище. Якщо новий президент не розпочне проводити таку ж безглузду кадрову політику «полювання на відьом», як його попередник, то я переконаний, що Віктору Медведчуку знайдеться значно впливовіша посада.

– Як вважаєте, нинішній голова облдержадміністрації Микола Романюк має політичне майбутнє? Він може залишитись на посаді?

– Я ніколи не приховував своєї поваги до Миколи Ярославовича – як людини, керівника і політика. Така інтелігентність у політиці для нас – надзвичайна рідкість. Безумовно, в Романюка є політичне майбутнє. Не радив би поспішати хоронити його як губернатора. Більше того, маю підстави прогнозувати, що посада голови облдержадміністрації – це тільки початок його політичної кар’єри. Я не виключаю, що при певних обставинах Микола Романюк має всі шанси обійняти не менш впливові та відповідальні керівні посади першої величини, навіть побувати у міністерському кріслі…

– На «ВП» пройшла інформація, ніби мера Нововолинська Віктора Сапожнікова піймали на хабарі, але справу нібито почали «заминати» Луценко з Турчиновим. Як Ви гадаєте, після відставки Луценка ця справа має шанси бути доведеною до логічного кінця? Його посадять чи ні?

– (Сміється) Та хто ж його посадить? Таких людей у нас не садять, їх, навпаки, «кришують» і «проштовхують» на ще вищі посади! Бо вони вміють ділитися. Правда, один у нас під Ковелем таки попався. Бо зазнався. Поскупився – й ні з ким не поділився. То тепер сидить. Маю на увазі колишнього голову Ковельської райдержадміністрації Вадима Грищука – ставленика «золотої помаранчевої команди» на чолі з «героєм революції», екс-губернатором Володимиром Бондаром…

– Як Ви оцінюєте перспективи Вашої партії чи блоку на місцевих виборах? Будете йти в місцеві ради?

– Думаю, що з кожними новими виборами електоральна підтримка ліво-центристських партій, і нашої у тому числі, зростатиме. Адже лівий електорат нікуди не дінеться, і з кожним роком він прозріватиме. Безумовно, будемо йти в місцеві ради і на найближчих виборах. Щодо мене особисто, то депутатом обласної ради я вже був, довгий час працював у складі Луцького міськвиконкому, тому, якщо відверто, то це мені вже не зовсім і цікаво. А як воно буде навесні – життя покаже.

– Янукович заявляє, що коли стане президентом, то поверне в місцеві ради мажоритарну систему виборів. Це буде виправдано?

– Згідно з чинним законодавством, це може зробити тільки Верховна Рада. Сьогодні Україна не повинна експериментувати, бо нам треба виводити її з тієї кризи, в яку її завела «помаранчева» влада. З іншого боку, нам необхідно повернутися хоча б до змішаної системи виборів, і в парламент зокрема. Бо діюча система виборів не є для нас , українців, близькою, вона запозичена в інших, але вона для нас чужа і відповідно – неефективна. Мусимо сказати самі собі відверто: теперішня система виборів у нас не прижилася. Звісно, нам треба розвивати політичне життя в державі, давати партіям можливість формувати свої політичні команди, але водночас і виборці мають знати, що той чи інший депутат конкретно відповідає за свій виборчий округ. Бо сьогодні ми маємо в радах усіх рівнів цілі армії депутатів, які не відповідають ні за що. Ще раз повторю: буквально ні за що!

– Чого побажаєте волинянам напередодні ІІ туру?

– Насамперед – щоб ці президентські вибори якомога швидше завершилися, щоб було оприлюднене прізвище переможця і проведено його інавгурацію. Щоб, не дай Бог, у результаті виборів у країні не розпочалося якихось ексцесів чи заворушень. Щоб ми якомога швидше вийшли зі стану виборів і стали до щоденної натхненної праці. Цього вимагають від нас наше майбутнє, наше суспільство, держава, народ…