Історичні пам’ятки Володимира «пускають з молотка»

У Володимир-Волинському планують продати міський сад висаджений міщанами відразу після Другої світової війни. Про це інтернет-видання «Волинська правда» повідомив власкор у Володимирі-Волинському.

Територію саду планують продати під приватну забудову. Рішення щодо продажу прийняли депутати Володимир-Волинської міської ради під час однієї із сесій. Стартова ціна «окраси міста» становить майже 10 тисяч гривень за один квадратний метр.

З продажем цієї ділянки втратять частину недослідженої території, яка може мати археологічну цінність, стверджують історики. Проте директор Володимир-Волинського державного заповідника Романа Кучерява так не думає, з цього приводу вона зауважила: «Цей сад не входить до охоронюваної археологічної території історико-культурного заповідника». Якщо ж на території знайдуть історичні об’єкти, то пані Кучерява пообіцяла, що тоді роботи призупинять, доки не закінчаться дослідження.

Довідка «ВП»:

Міський сад, площею 12 тисяч квадратних метрів, насаджений міськими жителями Володимира, відразу після Другої світової війни, знаходиться майже в центрі міста, поруч Національної пам’ятки археології Х-ХІІ століття «Земляні вали літописного Володимира» та приміщенням школи.

Згідно картографічних джерел на місці, де тепер територія саду, знаходився середньовічний квартал щільної міської забудови та проходили фортифікаційні споруди стародавнього Володимира, колишньої столиці Галицько-Волинської держави, а також розміщувався цвинтар.

В довоєнні роки ( 1920-1940рр.) і пізніше, вже у радянські, на даній території розміщувалися земельні ділянки мешканців Володимира, тобто навіть у ті роки існувала заборона на забудову території біля міських валів. Тому там і було насаджено великий сад. У червні 2007 року волинські археологи здійснили археологічну розвідку цієї території. В результаті дослідження історики на глибині метра-півтора виявили кілька цвинтарних поховань та фундаменти середньовічної забудови.

Випадки, коли у Володимирі-Волинському надають земельні ділянки під забудову на охоронюваних археологічних територіях, у скверах або на старих цвинтарях, не є поодинокими. Зокрема, в 90-х роках 20 століття повністю знищили забудовою парк імені Юрія Гагаріна, який було посаджено в 60-х роках на місці старого (ще з 15-16 століття) єврейського цвинтаря. До речі, людські кістки, які викопували під час риття траншеї для прокладки комунікацій закидали назад у ями.

Володимир Стемковський