Скандал! У переддень приїзду Президента у Володимирі зруйнували церкву

У Володимирі-Волинському зруйновано церкву. Трапилося це під час реконструкції території місцевої залізничної станції. Від церковки, що знаходилася майже за 40 метрів від будівлі вокзалу і більше півстоліття використовуваласm як складське приміщення, не залишилося навіть фундаментів – будівельники знищили її повністю. Про це повідомив 21 липня власкор «ВП» на Володимирщині.

Як розповів володимирчанин Павло Васьків, у п’ятницю, коли він проходив Привокзальною вулицею, від церковки залишилася тільки глибока яма.

«Ще у понеділок я був на вокзалі і бачив, що стояв бульдозер, а поруч каплиці – пориті траншеї. У п’ятницю церковки вже не було. Я підійшов до бульдозеристів, запитав, навіщо ж ви каплицю завалили? Ті відповіли, що не знали, а начальство дало команду на знесення будівлі», – розповідає Павло Васьків.

Павло Іванович зауважив, що напередодні цих подій спілкувався з начальницею Володимир-Волинської залізничної станції з приводу каплиці. «Так вона буквально сказала, що їй легше цю споруду завалити, ніж комусь передавати. Тепер уже каплички немає, її знищили, розкопали на тому місці велику яму, видно, щось шукали. Отже, хтось, розуміючи те, що готується приїзд Президента України до нашого міста (прибуття Віктора Ющенка на Володимирщину очікується 23 липня – ред.), у комуністичному стилі вирішив показати йому, що тут теж ведеться боротьба з релігією: нищимо церкви, каплиці, кладовища… Невже до понад тисячолітнього княжого міста повертається атеїзм? Я звертаюся до ЗМІ, музею, аби справі по знищенню церкви дати якийсь хід. Не можуть же бути безкарними подібні дії!», – додає Павло Васьків.

Отже, з сумом констатує володимирчанина, стародавнє місто втратило ще одну історичну пам’ятку архітектури минулого, котра могла стати окрасою історико-культурного заповідника, що діє на території Володимира-Волинського.

Довідка «ВП»:

Будівлю залізничної станції у Володимирі-Волинському зведено в 1908 році, а майже поруч у тому ж самому році збудували капличку (церквицю) для подорожніх. Під час «совєтізації» Володимирщини церковку переобладнали під товарну контору чи для інших станційних потреб, знявши хреста й переробиши конструкцію даху.

Згідно з історичними хроніками, у цій місцевості (поруч станції) в 16-17 століттях знаходилося дві церкви – Івана Золотоустого та Івана Предтечі, які належали до греко-католицької парафії. В пам’ять про ці храми, а також про старе цвинтарище, яке знаходилося неподалік залізничного полотна, і звели на початку ХХ століття цегляну капличку.

З квітня 2004 року розпочалося ділове листування вірних греко-католицької Церкви у місті Володимир-Волинський, зокрема настоятеля церкви і монастиря Св.Йосафата о.Терентієм Довганюка та прихожанина цієї парафії Павла Васьківа з місцевою владою та керівництвом Львівської залізниці про передачу цієї каплички для релігійних потреб громади, згідно з діючими указами Президента та відповідними законодавчими актами.

Міський голова Петро Саганюк у своєму листі дав відповідь, що міськвиконком не заперечує щодо передачі будівлі для користування греко-католикам. Проектну документацію на цей куточок привокзальної площі погодився виготовити науково-реставраційний інститут «Укразахідпроектреставрація». Директор цієї установи, народний архітектор України І.Могитич зазначив, що, враховуючи добрий стан збереженності стін та багатий історичний, іконографічний матеріал, відновлення каплиці є достатньо обгрунтованим і може бути проведене без жодних застережень.

Управління Львівської залізниці та Рівненська дирекція залізничних станцій, до яких належить «Станція Володимир-Волинський», теж не заперечували проти передачі будівель церкві (лист від 21 липня 2004 року за підписом в.о. начальника служби перевезень Львівської залізниці О.Сагайдака). Тим же листом перед начальником Рівненської дирекції залізничних перевезень поставили завдання: здійснити оформлення документів із передачі будівель, згідно з діючим законодавством.

Однак через бюрократичні «рогатки» подальший розгляд питання пригальмувався. Вірогідно, негативно вплинув лист заступника Генерального директора Укрзалізниці С.Сєроштана, в абзаці 3 якого зазначено, що, відповідно до ст.75 Господарського Кодексу України, будівлі, які знаходяться у державній власності, можуть бути передані громаді Української греко-католицької церкви Св.Йосафата у Володимирі тільки на оплатній основі шляхом викупу їх на конкурентних засадах.

В історичному музеї Володимира-Волинського досі зберігається знімок, зроблений на початку ХХ століття, де зображено залізничний двірець, а поруч – капличку з гостроверхим дахом, увінчаним хрестом…